Чи важливо знати правдиву історію України?

Я не часто пишу у своєму блозі, тому не завжди відразу бачу коментарі читачів. Саме тому не можу своєчасно дати якусь відповідь. Ось якраз така нагоди з’явилася. Читач Анастасія, до моєї статті «Навіщо Україна потрібна Москві?» залишила коментар, за що їй вдячний. Ось її коментар мовою оригіналу:

"Руська мова" - це мова російська чи ...?

Як відомо, росіяни свою мову називають "русскім язиком". Українською цей "язик" називається "російським". Раніше ніколи не звертав увагу, тобто не приділяв тому уваги, що це дуже відминні поняття. В наш благословенний час та еру глобальної інформації жодна голка в стозі сіна не загубиться. "Яндекс - знайдеться все!" Ось і в цьому питанні також є про що подумати.

Московіти кажуть, що українська мова - то російська "побита" польською. А поляки, мабуть, вважають її польською, яка "побита" російською. Ну, звісно, держави, які віками шматували нашу українську землю, інакше не думатимуть.

Маніфест розвитку життєдіяльності Нації

Сьогодні Україна у боротьбі із зовнішніми та внутрішніми ворогами стоїть перед викликом збереження суверенітету, духовної і політичної єдності Українського народу. Наявні загрози:

• війна з ядерною Росією, яку український народ веде самотужки;
• економічний розвал, спричинений діями фінансово-політичної олігархічної системи;
• соціальні негаразди і зубожіння народу;
• ігнорування українською національною ідентичністю як головного чинника націєдержавотворення

обумовлюють головне завдання часу — мобілізувати весь національний потенціал, людські й природні ресурси, мужність та волю Українського народу для забезпечення успіху й перемоги нашої держави у протистоянні з агресором і темними силами зла.

Навіщо Україна потрібна Москві?

Цікаве питання...

З одного боку здається, що питання легке. Іноді, коли цього питання торкаєшся у випадковій розмові з путіноїдами або деякими українськими маргіналами, то у відповідь можна почути щось на зразок: "та не потрібна вона Москві/Путіну/Кремлю (потрібне підкреслити), навіщо йому економічно розвалена Україна, в нього і своїх проблем достатньо". Ця репліка здається дуже переконливою та, на перший погляд, розумною. Але це на перший погляд. Бо, як відомо, Кремль полюбляє подвійні стандарти. Приклад подвійних стандартів: в Чечні - терористи та бойовики, а на Донбасі - ополчення та борці за свободу від київських кайданів. Але ж чи чеченці не воліли зкинути московські кайдани? До того ж вони ентічно відмінні від росіян, що більше іх виправдовувало. Але зараз не про це. Ми про подвійні стандарти Кремля.

Що врятує Україну як державу?

Нещодавно стояв біля офісу, де я працюю, чекаючи, коли його відкриють і читав на планшеті один із останніх номерів газети "Слово Просвіти" за 2013 рік. Тема статті була про Голодомор-геноцид українців 1932-1933 років. Як раз за день до цьогорічної трагічної річниці. Підійшов колега й запитав,

15 міфів Росії

В мережі знайшов цікаву статтю, яку важливо копіювати на різних сайтах для більшого розповсюдження. Оригінал статті російською, тому викладию її на мові оригіналу.

МИФ 1. „Россия” – Все народы именуют и называют себя сами. Изменения названий стран и народов бывают довольно часто. Но, почему России потребовалось брать себе иностранное название? Это парадокс, который встречается редко. Ведь было бы странно, если бы немцы вдруг стали называть себя не «Deutsche», а взяли бы себе название «Allemand» т.е. как их называют соседи французы. Но в случае с Россией это считается нормальным. Почему? Да потому что просто выгодно. 

Карта Української Держави часів Скоропадського в 1918 році

Карта України, видана у Відні 1918-го року та подарована Благодійному Фонду "Україна-Русь" Львівському історичному музею.Характерно, що територія сусідньої Росії позначена традиційним історичним терміном - Московщина.І Крим, і Кубань позначені як українські території.

Благодійний Фонд "Україна-Русь" передав у дар Львівському історичному музею карту Самостійної України, видану відомою картографічною фірмою "Фрайтаг і Берндт" у Відні 1918-го року. Усі написи на ній – українською мовою.

Як повідомив президент фонду Ростислав Новоженець, це, за свідченнями фахівців, є оригінал історичної карти Української Держави часів гетьмана Павла Скоропадського, періоду жовтня 1918-го року (до утворення ЗУНР).